Голова Асоціації футболу м. Києва

народився 2 травня 1959 р., м. Київ. 

 

У 1982 році закінчив Київський політехнічний інститут.

У 1982-1984 р.р. – служба в лавах Збройних Сил СРСР.

У 1984-1985 р.р – працював у районному комітеті ЛКСМУ.

У 1985 р. закінчив Вищі курси КДБ УРСР.

З 1986-2012 р.р.  обіймав різні оперативні та керівні посади у Службі Безпеки України (до 1991р. – КДБ УРСР). Генерал-майор.

Як футболіст виступав за команди:

Київського Палацу піонерів – 1970-1972 р.р. (тренер Онуфрієнко В.М.),

“ГОРОНО 2″ – 1972-1974 р.р. (Камзолов А.П., Щанов В.О.)

Республіканської спортивної школи-інтернату – 1974-1975 р.р. (тренери Резник Д.С. та Киянченко В.Г.),

“ГОРОНО 1″ – 1975-1976 р.р. (тренер Соловцов Є.П.),

“Чорноморець” Одеса (дублюючий склад) – 1977 р. (тренер Зубрицький А.Ф.),

“Локомотив” Київ – 1978-1982 р.р. (тренер Назаренко О.А.),

“СКА” Одеса – 1982-1983 р.р. (тренер Шапошніков С.Й.),

“Динамо” Київ (аматори) –1984-1987 р.р. (тренери Кащей В.Й. та Алексій П.П.),

“АТЕК” – 1988 – 1999 р.р. (тренер Лотоцький Ю.П.).

Кандидат у майстри спорту.

У 2000 р. – Голова спортивно-технічного комітету Федерації футболу м.Києва.

З 2000 по 2002 р.р. – Заступник голови Федерації футболу м.Києва.

З 2002 по 2006 р.р. – Перший заступник голови Федерації футболу м.Києва.

З 2002 по 2006 р.р. – член Бюро Дитячо-юнацької футбольної ліги України.

З 2006 р. – Голова Федерації футболу м. Києва.

З 2007 по 2012 р.р. та з 06.03.2015 по 02.03.2018 р.р. – член Виконкому ФФУ.

З 06.03.2015 р. по 02.03.2018 р.р. – віцепрезидент ФФУ.

З 2008 по 2012 р.р. та з квітня 2015 по грудень 2017 р. – Голова комітету ФФУ з етики та Чесної гри.

З 1999 по 2005 р.р. Радник Голови Державного Комітету з питань фізичної культури і спорту України.

З 2005 по 2010 р.р – Радник Міністра України у справах сім’ї, молоді та спорту.

З 2010 по 2012 р.р. – Радник керівника НСК “Олімпійський” з питань безпеки.

Заступник Шефа місії української делегації з питань безпеки на Олімпійських Іграх в Сіднеї (2000 р.), Солт-Лейк-Сіті (2002 р.), Афінах (2004 р.), Турині (2006 р.), Дефолімпійських іграх у Римі (2003 р.), Всесвітніх іграх у Дуйсбурзі (2005 р.) та Тайвані (2009 р.), Спеціальній Олімпіаді у Шанхаї (2007 р.)

Почесний працівник Служби Безпеки України.

Почесний працівник фізичної культури і спорту України.

Лауреат Премії “За спасіння” (1995 р.)

Нагороджений Орденом “За заслуги” II та III ступенів, Почесними грамотами Верховної ради України та Кабінету міністрів України, державними та відомчими нагородами, всього – 38.