Пам’ятаємо!
ava

15 березня 2015 року виповнюється 25 років з дня смерті заслуженого майстра спорту  і заслуженого тренера України, легендарного гравця київського “Динамо” та збірної УРСР (довоєнних часів), колишнього тренера команди ОДО-СКА Київ і першого директора київської ФШМ Миколи Борисовича Махині

4.Махиня-фотомонтаж-1МАХИНЯ Микола Борисович – лівий крайній нападаючий, захисник (з серпня 1937 р.), тренер, викладач (зріст 175 см).

Заслужений майстер спорту СРСР (23.07.1946 р – знак №359), майстер спорту СРСР (1941 р.), заслужений тренер УРСР (1962 р.), один з найавторитетніших футболістів “Динамо” Київ.

Народився 17 (30) листопада 1912 р. в м. Каневі Київська губ. (нині Черкаська обл.) – помер 15 березня 1990 р. в м. Києві.

Закінчив в Києві школу ФЗУ, як токар по металу, і вже з 1926 р. грав в клубних командах “Райкомвода”. З 1932 р. по червень 1941 р. і з 1944 р. по 1947 р. в “Динамо” Київ. 1935 р. грав у команді УПВО (Управління прикордонної та внутрішньої охорони) Київ на першість міста. З липня 1942 р. по квітень 1943 р. грав у “Динамо” Казань, а потім в травні-липні 1943 р. в “Динамо” Москва. 1943 р відновлював футбольне життя в Харкові.

У вищому ешелоні чемпіонатів СРСР за “Динамо” Київ провів 163 матчі, забив 12 голів (з них, 11 матчів з неврахованих, з котрих 9 – у незавершеному чемпіонаті 1941 р.).

Капітан “Динамо” Київ у 1944-45 рр. Забив перший гол в історії “Динамо” Київ у чемпіонатах СРСР у Києві 24.05.36 р. в матчі з “Динамо” Москва на 80 хв. (1: 5). Був одним з кращих бомбардирів “Динамо” Київ у другому чемпіонаті 1936 (осінь) – 4 голи. Був автором першого голу в історії стадіону “Динамо” в Києві у матчі на його відкритті 12.06.1933 р. між динамівцями Києва та Харкова.

Входив до складу збірної Києва в 1935-40 рр. (у чемпіонаті СРСР 1935 р. – 5 матчів) і збірної УРСР в 1934-39 рр. Учасник переможного матчу збірної УРСР зі збірною клубів Туреччини 1934 р, тріумфальної поїздки збірної УРСР до Франції та Бельгії (учасник легендарного матчу з командою “Ред стар” Париж) і матчу збірної УРСР зі збірною Праги 1935 р, двох переможних матчів зі збірною клубів Туреччини 1936 р. як у складі “Динамо” Київ, так і у складі “Динамо” Одеса, матчу зі збірною Басконії (Іспанія) 1937 р.

Досягнення: другий призер чемпіонату СРСР 1936 р. (весна), третій призер чемпіонату СРСР 1937 р., чемпіон УРСР 1936 р., володар Кубка УРСР 1937, 1938, 1944, 1946 і 1947 рр. В офіційному списку “55-ти найкращих” 1938 р. під №4.

Ще 1931 р. був організатором юнацької команди – чемпіона Києва серед виробничих колективів. Після війни йому було доручено відродження команди київського “Динамо” – він був старшим тренером у 31 рік (самий молодий тренер в історії “Динамо” Київ). В 1944 р. динамівці під його керівництвом на всесоюзній арені провели лише один офіційний поєдинок – на Кубок СРСР з “Спартаком” Москва (1:2 д.ч.) та понад 20 товариських матчів, з 1945 р. він числився граючим тренером “Динамо” Київ. У 1948-53 рр. – головний тренер команди ОБО (Окружний Будинок офіцерів) Київ, у 1954-59 рр. – організатор, старший тренер і перший директор ФШМ (Футбольної школи молоді) Київ, у 1959-60 рр. тренер СКВО (Спортивний клуб військового округу) Київ, 1960 р. тренував і команду київського з-ду ім..Артема, 1961 р. – головний тренер СКА (Спортивний клуб армії) Київ, в 1961-62 рр. тренував збірну УРСР серед глухонімих.

Досягнення: під його керівництвом команда “Динамо” Київ була володарем Кубка УРСР 1944 р., команда ОБО Київ стала чемпіоном Збройних сил СРСР 1950 р., чемпіоном УРСР 1949 і 1951 рр., третім призером чемпіонату УРСР 1948 р., а збірна глухонімих УРСР за обидва роки його керівництва (1961-62 рр.) була чемпіоном СРСР.

З 1961 р. по 1979 р. – асистент, старший викладач і доцент кафедри фізвиховання Київського інституту інженерів цивільної авіації.

Був тренером збірної ветеранів Києва в 1957-58 рр., майже три десятиріччя очолював рух ветеранів футболу України, незмінно відкриваючи футбольні сезони в столиці України.

Учасник Великої Вітчизняної війни (приймав участь в обороні Києва), кавалер ордена Вітчизняної війни II-го ступеня.

Про нього написана невелика книжка: Дж.Рассел, Р.Кон. “Махиня, Николай Борисович”. Вид.VSD.2013 р. 103 стор., рос.м.  

                                                      (інформація надана Анатолієм Федоровичем Коломійцем)

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *